Познайомтесь з пермакультурою – концепцією органічного фермерства, яка пов’язує рослини в єдину живу екосистему, яка не потребує важкої праці, лагідна до природи і дає щедрі врожаї без хімікатів. Відвідайте практичні семінари, вивчіть світові та українські пермакультурні технології. Допомагайте на пермакультурних городах в екопоселеннях, створіть органічні грядки у місті.
Пермакультура (перманентне культивування) - це вид органічного фермерства, заснований на взаємовигідному існуванні людини та живих екосистем планети, у форматі власного городу або величезних природних територій. Пермакультура починається зі спостереження за ділянкою, визначення сонячних, тінистих, високих та низьких місць. Все це використовується для створення саду, городу та природних водойм, які згодом починають жити єдиною сталою екосистемою, не вимагаючи багато праці фермера, або для відновлення земель, пошкоджених пожежами, зневодненням, ерозією, інтенсивним використанням. В Україні пермакультура активно застосовується в екопоселеннях, екоцентрах та на міських городах.
Автором поняття пермакультури важається японський аграрій та мікробіолог Масанобу Фукуока.
Він один з перших на практиці довів хибність інтенсивного фермерства, заснованого на хімікатах. В 1975 році була видана знаменита книга Масанобу "Революція однієї соломинки", де він сформулював чотири принципи, які лягли в основу сучасної пермакультури.
Перший - відмова від глибокої обробки грунту з переворотом пласта.
Другий - відмова від використання мінеральних добрив.
Третій - відмова від прополок, бо так звані бур'яни грають важливу роль в підтримці екологічної ріноваги. Для стримування бур'янів використовується мульчування - покриття грядок шаром органічного матеріалу, наприклад, соломи.
Четвертий - відмова від використання ядохімікатів. Масанобу Фукуока впевнений, що в дикій природі завжди існує деяка кількість шкідників та збудників захворювань рослин, але завдяки екологічній рівновазі вони не розповсюджуються до небезпечного рівня.
Інший відомий пермакультурник - Зепп Хольцер. Цей аграрій-революціонер, успадкувавши у 1962 батьківську ферму в Австрійських Альпах, всупереч всім канонам традиційної агротехніки створив на гірській ділянці унікальну стабільну біосистему, заселену птахами і тваринами, багату декоративними та лікарськими травами, фруктовими та овочевими культурами.
Хоча ферма Зеппа Хольцера знаходиться в жорстких кліматичних умовах, на висоті 1100–1500 метрів над рівнем моря, він вирощує такі теплолюбиві культури, як абрикос, слива, черешня та навіть лимони, використовуючи як накопичувачі тепла валуни та гірські схили, а його рукотворні природні водойми відбивають сонце на затінені ділянки. Створена на фермі система озер зберігає талу і дощову воду, яка дозволяе додатково не поливати рослини, постачає для ферми електроенергію та рибу на продаж. Зепп Хольцер впевнений, що коли на фермі все влаштовано правильно, як в природних умовах, то робота фермера значно спрощується.
Також треба згадати імена австрійських натуралістів Дейвіда Хольмгрена та Білла Моллісона, пермакультурного практика Джеффа Лотона.
В Україні Володимир Розум винайшов унікальну Грядку Розума - вид високої теплої грядки, яка популярна у всьому світі.